Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
1 березня 2021 року розпочав роботу проєкт Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя».
Секретар Великої Палати Верховного Суду Всеволод Князєв взяв участь у круглому столі з презентації цього проєкту.
Всеволод Князєв привітав запровадження Радою Європи нового проєкту та наголосив на важливій ролі міжнародних партнерів, їхній допомозі й підтримці у впровадженні судової реформи в Україні.
«Ми вдячні проєкту Ради Європи за об’єктивну оцінку існуючих проблем у судовій владі України й очікуємо консультативної та експертної підтримки з цих питань. Зі свого боку Верховний Суд буде враховувати у своїй практиці напрацьовані проєктом рекомендації, сподіваємось на таку ж позицію законодавця у питаннях законотворчості», – зазначив Секретар Великої Палати ВС.
Всеволод Князєв детально зупинився на викликах та окреслив пріоритети розвитку судової влади України на 2021–2022 роки.
Безумовним пріоритетом, на думку спікера, є усунення проблеми неналежного фінансування судової влади. «Необхідно подумати над тим, яким чином реформувати систему фінансування судів першої та апеляційної інстанцій таким чином, щоб судова влада не була залежна від виконавчої влади. Якщо фінансування судової влади не буде відновлено, не будуть ухвалені відповідні законодавчі зміни, то про жодні реформи не може далі йти мова», – наголосив доповідач.
Він нагадав, що невирішеним залишається питання формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а разом з ним – кадровий голод у судах і незавершені процедури оцінювання суддів першої та апеляційної інстанцій, та висловив сподівання на їх якнайскоріше вирішення з прийняттям відповідних законодавчих змін.
Запровадження процесуальних фільтрів у суді касаційної інстанції, на думку доповідача, не принесло очікуваної користі. «З одного боку, ми не полегшили роботу суддів касаційної інстанції, з другого – ми не маємо повноцінного касаційного перегляду. Треба також врахувати, що є чутливі категорії справ, які взагалі не доходять до касаційної інстанції (справи щодо стягнення аліментів, пенсійні справи, справи про захист честі й гідності у суді тощо). Тож у вирішенні цього питання варто спиратися на міжнародний досвід: Верховний Суд має сам обирати, які справи приймати до провадження, і формувати відповідну судову практику», – зазначив спікер.
Необхідно й далі рухатися в напрямі вдосконалення законодавства з метою формування єдності судової практики. У цьому контексті Верховний Суд за підтримки міжнародних партнерів нещодавно розробив та презентував систему для пошуку релевантної судової практики Верховного Суду, яку невдовзі буде запроваджено для судів першої та апеляційної інстанцій, а згодом – адвокатів і громадян, про що Секретар ВП ВС поінформував під час виступу.
Виконання міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе, підписуючи Меморандум з Міжнародним валютним фондом, зокрема щодо формування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, потребують конкретизації та обговорення. «Необхідно знаходити такі компроміси, за яких при формуванні ВРП як конституційного органу буде збережено державний суверенітет. Адже конституційний орган, безумовно, має формуватися громадянами України представницьким демократичним шляхом. З іншого боку, надзвичайно важливо, щоб у цих процесах брали участь міжнародні експерти. По-перше, це знизить рівень корупційних ризиків при формуванні цих інституцій. По-друге, надасть більше довіри до них з боку суспільства», – наголосив Секретар ВП ВС.
Окрім цього, передача в підсудність Верховного Суду певної категорії справ, які на сьогодні підсудні Окружному адміністративному суду м. Києва, про що також зазначено в Меморандумі, спричинить надмірне навантаження на Велику Палату ВС як апеляційну інстанцію при розгляді цих справ.
«Це положення потребує удосконалення. Можливо, через розмежування справ, які будуть розглядатися Верховним Судом у першій інстанції, та Великою Палатою ВС в апеляції. А також шляхом передачі деяких категорії справ для розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду, а потім до Касаційного адміністративного суду у складі ВС», – запропонував Всеволод Князєв.
Надалі необхідно також врегулювати питання представництва та самопредставництва державних органів влади у судах та усунути наявний конфлікт присяг державного службовця і адвоката як його представника в суді. «Самопредставництво на сьогодні не врегульоване в законодавстві належним чином. Своєю практикою Верховний Суд не в змозі виправити цю ситуацію в повному обсязі. Окрім того, існують суттєві дебати серед суддів ВС, чи правильною буде така практика за умови недостатнього правового регулювання», – зауважив спікер.
Актуальною лишається ідея використання альтернативних способів вирішення спорів (судова та позасудова медіація), що дасть змогу зменшити навантаження на суди першої та апеляційної інстанцій.
Насамкінець доповідач зупинився на питанні дисциплінарної відповідальності суддів та, відповідно, виконання Україною рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України». В цьому контексті Секретар ВП ВС звернув увагу, що існують норми про дисциплінарні стягнення за порушення суддівської етики, що прямо суперечить стандартам Ради Європи.
Довідково. Реалізація проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» запланована на 2021–2022 роки, фінансування здійснюється напряму Радою Європи. Основними бенефіціарами проєкту є Верховний Суд, Комітет з питань правової політики Верховної Ради України, Міністерство юстиції України, Вища рада правосуддя, Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги, Національна школа суддів України.
Пріоритетними напрямами впровадження проєкту є експертна підтримка України у вдосконаленні законодавства щодо судоустрою, доступу до правосуддя та надання безоплатної правової допомоги; підтримка Верховного Суду та судів нижчих інстанцій у забезпеченні відповідності стандартам Ради Європи доступу до суду, єдності судової практики та дотримання принципу юридичної визначеності; підвищення якості юридичної допомоги в рамках системи безоплатної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах.
_03_03.png)
