Авторитет суду – це успіх не лише судової системи, а всієї держави – Валентина Данішевська

  На цьому Голова Верховного Суду Валентина Данішевська наголосила під час наради з головами апеляційних загальних, господарських та адміністративних судів, що відбулась у приміщенні Касаційного цивільного суду у складі ВС 26 лютого 2021 року.

  Участь у нараді взяли також заступник Голови ВС – голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов, голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович, голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслав Кравченко та голова КЦС ВС Борис Гулько.

   Із доповідями на нараді також виступили голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін, Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, Голова Ради суддів України Богдан Моніч, т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України Людмила Гізатуліна.

   Валентина Данішевська зазначила, що 2020-й рік з урахуванням кількості випробувань, які довелося пройти всій судовій системі, був дуже непростим. Пандемія внесла корективи в усі плани щодо розвитку судочинства, але вона ж і спонукала суди діяти активно за всіма напрямами. Суди працювали у звичайному режимі, не зупиняючись ні на день.

   Голова ВС навела деяку статистику за підсумками минулого року. Зокрема, у 2020 році на розгляді судів України перебувало 4,3 млн справ і матеріалів, що на 5 % менше, ніж у 2019 році, і майже відповідає показнику 2018 року. Загальне надходження становить 3,7 млн справ і матеріалів, що на 7 % менше, ніж у 2019 році, та збігається з відповідним показником 2018 року. Загальний розгляд коливається на рівні 3,5 млн справ і матеріалів, що на 9 % менше, ніж у 2019 році, та повністю відповідає рівню розгляду у 2018 році.

   «Тобто попит на судові послуги залишається стабільно високим, а певне загальне зменшення кількості справ, що надходять на розгляд, ми пов’язуємо, переважно, з наслідками пандемії», – зауважила доповідачка.

   Вона відзначила тенденцію до збільшення надходження справ до окружних адміністративних судів і місцевих господарських судів, до яких надійшло на 44 % та на 5 % більше відповідно. Щодо адміністративних справ Валентина Данішевська нагадала, що це позови проти держави, при цьому минулого року вдвічі збільшилося звернення до адміністративних судів у соціальних спорах.

   Серед справ господарського судочинства на третину зросла кількість заяв про видачу або скасування судового наказу. Така сама тенденція спостерігається й у цивільних справах, де на чверть зросли обсяги відповідних заяв. Це свідчить про те, що інститут судового наказу починає працювати більш широко і практика його застосування розвивається.

   У місцевих загальних судах спостерігається тенденція до зменшення цивільних справ, насамперед через зменшення на третину заяв окремого провадження.

   Загальні обсяги надходження справ і матеріалів кримінального провадження зменшились на 28 % – до майже 932 тис., що пов’язано передусім зі зменшенням на 270 тис. кількості клопотань, які надходять на розгляд слідчих суддів. Таке зменшення зумовлене змінами до КПК України стосовно порядку проведення судових експертиз.

    Місцевими загальними судами минулого року розглянуто майже 2,7 млн справ і матеріалів, що на 12 % менше, ніж торік; місцевими господарськими судами – 104 тис. справ, що на 4 % більше, ніж попереднього року; окружними адміністративними судами – 250 тис. справ та матеріалів, що на 28 % більше, ніж торік.

   Валентина Данішевська відзначила цікаву статистику спорів у соціальній сфері: у 2020 році адміністративні суди задовольнили 89 % позовів проти держави, що на 9 % більше, ніж у 2019 році. 83 % позовів задоволено у спорах, що виникають із відносин публічної служби. «Ця тенденція вимагає негайного реагування з боку органів державної влади, які мають пристосовувати свою діяльність до такої судової практики та не допускати цих порушень», – сказала Голова ВС.

   Також вона звернула увагу на те, що кадровий дефіцит на рівні судів першої інстанції становить 28 %. А в апеляційних судах цей показник вищий – 33 %. Найвищий відсоток вакантних посад спостерігається в апеляційних загальних судах.

   При цьому на розгляд апеляційних судів у звітному періоді надійшло 476 тис. справ і матеріалів. Це означає, що до судів апеляційної інстанції оскаржується приблизно 13 % рішень. Решта (87 %) набирає чинності після рішення суду першої інстанції, що свідчить про досить високий рівень довіри до цих рішень.

   Валентина Данішевська зазначила, що зберігається процент оскарження рішень апеляційних судів до ВС попри запроваджені касаційні фільтри. Це зумовлено певною правовою традицією, проте приймає ВС до розгляду значно менше справ, що дає можливість зменшити залишки в минулому році, наприклад, на майже 20 тис. справ.

   Голова ВС порушила також проблему неналежного фінансування судової системи. Вона нагадала, що минулого року ВС був змушений боротися за фінансову незалежність суддів і кілька разів звертатися до Конституційного Суду України. 

   «У нашій державі недооцінюється і навіть не сприймається значення незалежності судової влади. Ми щодня чуємо, що суд повинен бути незалежним і неупередженим, проте, щоб він таким став, на жаль, мало що робиться», – сказала Валентина Данішевська.

   Вона приділила увагу й питанню довіри до судової системи. Зокрема, нагадала, що громадяни отримують інформацію про діяльність судів переважно зі ЗМІ. Натомість за даними звіту Центру Разумкова, оприлюдненими в грудні минулого року, рівень довіри громадян, які мають власний досвід спілкування з судами, високий. До того ж баланс довіри з боку цих громадян до судів та судової системи позитивний. 

   Тож Голова ВС наголосила на важливості покращення комунікації суддів зі ЗМІ та суспільством. Це дасть змогу підвищити обізнаність громадян із діяльністю судів і підвищити довіру до суду. «Будемо працювати над тим, щоб законодавча та виконавча влада нарешті усвідомили, що авторитет суду – це успіх не лише судової системи, це успіх усієї держави і всіх державних органів», – додала вона.

   Андрій Костін зазначив, що протягом останнього року налагоджена комунікація між Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та органами судової влади. «Ця комунікація є запорукою якнайшвидшого вирішення проблем, з якими зіткнулася судова влада», – сказав він.

   Доповідач також зауважив, що суспільство вимагає справедливості від органів виконавчої та законодавчої влади, органів місцевого самоврядування. Але відповідальність за несправедливість громадяни покладають саме на суд, тому що він – їхня остання надія на відновлення справедливості. Якщо громадянин незадоволений діями влади, він іде до суду, і коли отримує рішення, яким незадоволений, то звинувачує тільки судову систему.

   Голова Комітету ВРУ звернув увагу, що такою ситуацією користуються деякі політики та політичні сили, ЗМІ, громадські організації, і на судову владу постійно чинять тиск. «Ми повинні цю ситуацію змінити», – сказав доповідач. Він також наголосив, що суддям варто більше комунікувати із суспільством.

   Крім того, обговорюючи проблему кадрового голоду в судовій системі, Андрій Костін пообіцяв, що профільний комітет ВРУ буде робити все, щоб запрацювала Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

   Андрій Овсієнко розповів, що, як і раніше, найбільшу питому вагу в роботі ВРП має розгляд дисциплінарних справ. Минулого року кількість таких справ збільшилася до 10 489 (у 2019 було 9800 справ). З урахуванням залишків у 2020 році ВРП розглянула 13 425 скарг. «Це величезна кількість справ з огляду на кількість суддів, яка сьогодні залишається в судовій системі», – сказав доповідач.

   Проте, за його словами, за результатами розгляду справ у минулому році було притягнуто до дисциплінарної відповідальності 141 суддю, при цьому подання про звільнення з посад було ухвалено щодо 14 суддів.

   Щодо питання кадрового голоду в судовій системі Андрій Овсієнко зазначив, що минулого року ВРП внесла на розгляд Президента України 530 подань про призначення судів у місцеві загальні суди, а також внесено відповідні подання щодо 74 суддів-п’ятирічок.

    Водночас вакантними в судовій системі лишаються 1900 посад суддів. При цьому у 2020 році звільнено у зв’язку з поданням заяв про відставку 249 суддів, за власним бажанням звільнилося три судді. Ще 29 суддів було звільнено за процедурних обставин: вчинення дисциплінарних проступків і за наслідками кваліфікаційного оцінювання. «Якщо порівняти цифри, то бачимо, що позитивний баланс у 100 осіб є вкрай незадовільним показником для того, щоб відзначати прогрес у питаннях кадрової політики», – сказав доповідач.

   Богдан Моніч  зазначив, що останніми роками органи судової влади – ВС, ВРП, РСУ, комунікують між собою та спрямовують спільні зусилля на розв’язання проблем судочинства. Таких, за його словами, в минулому році було дві: кадрова й фінансова.

   Голова РСУ відзначив, що минулого року налагодилася комунікація представників судової влади з профільним комітетом ВРУ. «Судову владу почали чути, ми присутні практично на всіх засіданнях комітету – це позитив», – сказав Богдан Моніч, а також висловив сподівання, що нарешті Міністерство фінансів порозуміється з ДСА та виділить достатнє фінансування судовій системі, як належить відповідно до Конституції України.

   Також доповідач наголосив, що кадровий дефіцит впливає на якість судочинства. При цьому судді піддаються невиправданій критиці. Богдан Моніч зауважив, що в минулому році суди винести 162 тис. рішень у кримінальних справах. Натомість резонансу набувають одиночні рішення. Та критиці піддається вся судова система. 

   За словами доповідача, для підвищення довіри громадян судова система має працювати, як годинниковий механізм. Але за наявного кадрового дефіциту це зробити вкрай важко. Якщо в системі працюватиме належна кількість суддів, то якість судочинства буде іншою.

   Людмила Гізатуліна розповіла про бюджетний розпис на судову систему та фінансові проблеми, пов’язані з ним. Зокрема, вона звернула увагу на нестачу коштів на оплату комунальних послуг, забезпечення судів поштовими марками тощо. Окремо сказала й про дуже складу ситуацію з оплатою праці в апаратах судів. Передбачені в розписі бюджету кошти забезпечують середню зарплатню для фактичної чисельності працівників апарату на рівні 9750 грн. Ця сума не покриває навіть основних складових заробітної плати: посадовий оклад, ранг і вислуга. Людмила Гізатуліна сподівається на розв’язання цієї проблеми.  

   Із презентацією Валентини Данішевської можна ознайомитися за посиланням – https://bit.ly/2Oh6a1n.

Верховний Суд