Суддя ВС розповів про актуальні питання щодо вирішення спорів, які стосуються інтересів дітей

Пріоритетність справ щодо дітей, відповідна спеціалізація суддів, доцільність створення в майбутньому сімейних судів, дискреція суду при вирішенні сімейних спорів, спільна батьківська опіка та законодавчі ініціативи щодо внесення відповідних змін до СК України, напрацьовані з урахуванням практики Верховного Суду, – на цих аспектах зосередився суддя ВС у Касаційному цивільному суді Євген Синельников під час Національного круглого столу «Під куполом безпечного дитинства: екстрене реагування як ефективний вимір захисту».

Євген Синельников зауважив, що нестача кадрів у судовій системі, зокрема, впливає на тривалість розгляду справ. Водночас ВС звертає увагу судів попередніх інстанцій на те, що справи, які стосуються інтересів дітей, мають пріоритет, їх доцільно розглядати передусім. Як правило, до таких рекомендацій судді ставляться з розумінням.

Доповідач порушив питання щодо спеціалізації суддів у спорах, що стосуються інтересів дітей. Відповідне рішення можуть приймати збори суддів, і на сьогодні така спеціалізація запроваджена вже в кількох судах, зокрема в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області – з 2006 року. Також КЦС ВС став співорганізатором пілотного проєкту щодо запровадження спеціалізації суддів у справах сім’ї та дітей у 12 судах (http://surl.li/dzabcb).

Водночас Євген Синельников зазначив, що Україні слід рухатися в напрямі створення сімейних судів, які діють у багатьох країнах. Сімейна юстиція – це не тільки судді, але й спеціалізовані працівники апаратів, співпраця судів з медіаторами, органами державної влади, за необхідності – з громадськими структурами.

Суддя акцентував на проблемі з виконанням судових рішень у справах щодо дітей. Він зазначив, що цієї осені Комітет міністрів Ради Європи розглядав питання щодо виконання рішень ЄСПЛ, зокрема у справах категорії «М.Р. та Д.Р. проти України», «Швець проти України». Доповідач вказав на необхідність законодавчих змін для покращення ситуації з виконанням таких судових рішень. Зокрема, на його думку, варто розглянути питання про посилення санкцій за протиправні дії, передбачити залучення фахівців у справах дітей до виконання цих судових рішень тощо. Також суддя зауважив, що навесні минулого року КЦС ВС постановив окрему ухвалу, в якій звернув увагу Кабінету Міністрів України на необхідність вдосконалення процедур виконання судових рішень у спорах щодо дітей (окрема ухвала КЦС ВС від 8 березня 2023 року у справі № 1309/9120/12).

Суддя торкнувся і проблематики надання органами у справах дітей відповідних висновків, сказав про інколи недостатньо активну позицію у справі, несвоєчасну підтримку дітей і батьків у складних ситуаціях. Навесні цього року КЦС ВС направив окрему ухвалу до Національної соціальної сервісної служби України та органів у справах дітей з рекомендаціями покращити роботу органів у справах дітей у спорах щодо дітей (окрема ухвала КЦС ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 761/37027/20).

Крім того, актуальним є питання щодо розширення дискреції суду при вирішенні сімейних спорів. Доповідач зауважив, що в деяких країнах сімейні суди мають дискрецію навіть не бути зв’язаними позовними вимогами, оскільки інтереси дитини можуть бути ширшими, ніж їх бачить позивач. ЦПК України надає суду певні можливості щодо збору доказів у межах вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову. Судді користуються такими можливостями. Євген Синельников зазначив, що у США суд може доручити провести відповідне дослідження сертифікованому спеціалісту, ставить перед ним питання, надає доступ до певної документації, наділяє повноваженнями контактувати з певними особами, які залучені до виховання й навчання дитини, та безпосередньо з дитиною.

Важливим є питання про заслуховування експертом думки дитини. Українське цивільне процесуальне законодавство фактично не передбачає такої процедури. Доцільно, щоб така процедура відбувалася саме за участю спеціаліста: він, імовірніше, контактуватиме з дитиною не один раз, може спілкуватися з нею у комфортній обстановці, в присутності кожного з батьків окремо та обох одночасно. За таких умов можна з’ясувати реальну думку дитини, а суд вже перевірить її безпосередньо в судовому процесі.   

Також Євген Синельников приділив увагу питанню спільної батьківської опіки. Він зазначив, що в національній судовій практиці спори, як правило, вирішуються на користь одного з батьків, а інший залишається незадоволеним. Це поглиблює конфлікт між батьками. Доповідач наголосив, по-перше, про доцільність при вирішенні спору про місце проживання дитини з одним із батьків одразу вирішувати питання участі іншого в її вихованні. По-друге, ще у 2022 році КЦС ВС у своїх постановах почав звертати увагу на можливість вирішення таких спорів у спосіб визначення почергового проживання дитини з кожним із батьків за певним графіком або використання методу «пташиного гнізда», коли дитина проживає в помешканні, в якому з нею проживають батьки почергово. У лютому та в травні 2024 року КЦС ВС застосував такі підходи в конкретних сімейних спорах (постанови КЦС ВС від 16 лютого 2024 року у справі № 465/6496/19, від 22 травня 2024 року у справах № 643/7509/21 та № 754/3063/22). Згодом спільна батьківська опіка встановлювалась апеляційними судами в шести постановах.

Євген Синельников розповів, що нещодавно у Верховній Раді України було зареєстровано два законопроєкти, які передбачають внесення змін до СК України стосовно спільної опіки батьків над дитиною (реєстр. № 12123 від 15 жовтня 2024 року та реєстр. № 12131 від 16 жовтня 2024 року). В пояснювальних записках до цих законопроєктів містяться посилання на відповідні рішення ВС, що, за словами Євгена Синельникова, свідчить про позитивну міжінституційну співпрацю між законодавчою та судовою владою.

Національний круглий стіл «Під куполом безпечного дитинства: екстрене реагування як ефективний вимір захисту» організований БФ «Право на захист».

Верховний Суд