В НАЗК обговорили шляхи вдосконалення процесу подачі декларацій та їхніх перевірок з МВФ

Про оптимізацію процесів декларування держслужбовців, поточний стан проведення повних перевірок та шляхи вдосконалення інструментів для виявлення порушень йшлося на зустрічі Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктора Павлущика з представниками Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Основна увага під час розмови зі старшим економістом МВФ Хайко Гессе та старшим радником МВФ Джонатаном Памполіна була приділена ризик-орієнтованому підходу до перевірок декларацій, який дає можливість ефективніше розподілити ресурси НАЗК та спрямувати їх на найбільш ризикові групи декларантів.

Обговорювали й питання обміну інформацією з державними органами країн-членів Конвенції ООН проти корупції (UNCAC). Цей аспект співпраці особливо важливий для виявлення статків державних службовців за кордоном та запобігання можливим спробам їх приховати.

Керівник Національного агентства розповів представникам МФВ про прогрес, якого досягло НАЗК в процесі перевірки декларацій. За його словами, в першому півріччі 2024 року автоматизовану перевірку пройшли 28% декларацій, поданих за 2021 рік, 26% – за 2022 рік, 24% – за 2023 рік.

Від початку 2024 року НАЗК розпочало 711 повних перевірок декларацій на основі оцінки ризиків. За результатами 378 завершених перевірок виявлено недостовірні відомості майже у кожній другій декларації на загальну суму 1,8 млрд грн, встановлено ознаки незаконного збагачення на понад 146 млн грн за результатами повних перевірок 7 декларацій та необгрунтовані активи 8 декларантів на понад 28 млн грн.

Крім того, в 2024 році Національне агентство розпочало 142 моніторинги способу життя посадовців. Станом на початок вересня до правоохоронних органів направлено 26 матеріалів та обґрунтованих висновків. Зокрема, 10 матеріалів з виявленими ознаками необґрунтованих активів на загальну суму майже 54 млн грн було спрямовано до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, з яких до Вищого антикорупційного суду заявлено шість позовів про визнання активів необґрунтованими. За виявленими ознаками незаконного збагачення до правоохоронних органів направлено 16 обґрунтованих висновків на загальну суму майже 480 млн грн (п’ятьом суб’єктам повідомлено про підозру у незаконному збагаченні).