Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за липень 2024 року

Пропонуємо ознайомитись із черговим щомісячним оглядом актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за липень 2024 року: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_07_2024.pdf

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

– у спорах про захист честі, гідності і ділової репутації зазначено, що висловлення народним депутатом під час пленарного засідання Верховної Ради України у стверджувальній формі фактичних даних про вчинення особою кримінального (кримінальних) правопорушення (правопорушень) є твердженням про факти, а не оціночним судженням, оскільки така інформація стосується звинувачення у вчиненні злочину, отже, може бути перевірена на предмет дійсності;

– у спорах, що виникають із питань захисту права власності, акцентовано, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг. Новий власник майна (банк), що придбав спірне майно в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки, не замінює боржника (колишнього власника майна) у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків, тому процедура звернення стягнення на майно банку в порядку, визначеному ПК України, не може бути реалізована, що є самостійною підставою для скасування (припинення) податкової застави;

 – у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, вказано, що належне виконання пайовиком своїх зобов’язань за договором про пайову участь у будівництві та невиконання забудовником зобов’язання щодо будівництва житлового будинку і введення його в експлуатацію у строк, визначений договором, є підставою для визнання в судовому порядку за пайовиком, а в разі його смерті – за правонаступниками, права власності на майнові права на об’єкт інвестування;

– у спорах, що виникають із недоговірних правовідносин, констатовано, що включення фізичної особи (громадянина України) до міжнародних санкційних списків (застосування санкцій іноземними державами та міждержавними об’єднаннями) без внесення відповідних заборон / обмежень для такої особи до внутрішніх документів банків України не може бути підставою для відмови банком України у здійсненні цією особою банківських операцій;

– у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зазначено, що саме лише заперечення одного з батьків проти позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання спілкуватися з дитиною та не є достатньою підставою для відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав;

– щодо застосування норм процесуального права вказано, що Міністерство оборони України або відповідні військові частини підлягають залученню до участі у справах про оголошення військовослужбовця померлим або визнання його безвісно відсутнім під час встановлення юридичного факту смерті військовослужбовця;

– спори про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів релігійної громади та Управління Єпархії Православної Церкви України не підлягають судовому розгляду;

– формування Великою Палатою Верховного Суду нової правової позиції щодо застосування норм права у відповідних правовідносинах не є нововиявленими обставинами у розумінні вимог процесуального закону.

Верховний Суд