Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі свідчить про незворотний шлях у розбудові не лише політичної, а й правової системи відповідно до європейських стандартів, установлених ЄС.
Про це на семінарі-практикумі для суддів зазначила суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Олеся Радишевська. Метою семінару було ознайомлення з практикою судів держав – членів ЄС та Суду справедливості ЄС у цій сфері міжнародного захисту, а також вивчення досвіду, який може бути корисним для України в контексті євроінтеграційних процесів.
Доповідачка розглянула поняття «зобов’язання України у сфері європейської інтеграції» та пояснення інструментів і механізмів європеїзації в Україні. Вона зазначила, що європеїзація зосереджена на національному рівні й стосується змін у національних структурах, процесах, правилах поведінки та стандартах під впливом європейської інтеграції. Це проявляється у зростанні кількості національних учасників і структур, створених на підтримку євроінтеграційних процесів. Європейська інтеграція, натомість, зорієнтована на наднаціональний рівень і стосується міжурядової, міждержавної, міжнаціональної та міжвідомчої співпраці країн європейського континенту.
Далі суддя зупинилася на питанні взаємодії міжнародної та національної правових систем. У цьому контексті вона розповіла про дуалістичну й моністичну концепції впливу міжнародного права на національне. Відповідно до дуалістичної концепції положення міжнародного права можуть взаємодіяти з національним лише в разі «переведення» норм міжнародного договору на мову внутрішнього права. Моністична концепція, яка діє в Україні, передбачає єдність міжнародного та національного права. Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Ці норми суди застосовують напряму.
Олеся Радишевська розглянула й питання щодо джерельної бази наднаціональної правової системи, якою є система права ЄС. У цьому контексті вона детально проаналізувала поняття та види права ЄС, а також систему джерел права ЄС — acquis ЄС. Acquis ЄС — це надбання європейської інтеграції у сфері права, політики й економіки, яке будується на спільних європейських цінностях. Особлива увага була приділена Угоді про асоціацію між Україною та ЄС як важливому джерелу права в Україні.
Угода про асоціацію, зазначила суддя, є основним актом, що визначає зобов’язання України у сфері європейської інтеграції. Це один з найбільших міжнародно-правових актів в історії України та найбільший міжнародний договір із третьою країною, укладений ЄС. Угода містить преамбулу, що визначає мету та базові засади, а також сім розділів, які охоплюють широке коло питань: загальні принципи, політичне співробітництво, юстицію, торгівлю, економічну співпрацю, фінансове співробітництво та інституційні положення. Крім того, є 43 додатки до Угоди, що визначають нормативні акти ЄС, а також три протоколи.
Доповідачка розповіла про особливості застосування права ЄС національними судами на прикладі діяльності Верховного Суду та Конституційного Суду України. Вона навела приклади, як застосовує право ЄС Велика Палата Верховного Суду, і зауважила, що рішення Суду ЄС слід розглядати як такі, що допомагають визначити зміст положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії». Подібно до практики застосування рішень ЄСПЛ, необхідно враховувати принципи, що випливають із рішень Суду ЄС щодо схожих питань, навіть якщо вони стосуються інших держав. Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи скаржника про відсутність підстав для посилання на рішення Суду ЄС у справі «FENS vs Slovak Republic» судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки відповідна практика Суду ЄС, згідно з нормами законодавства, має враховуватися, зокрема, й судами України.
Олеся Радишевська звернула увагу й на застосування права ЄС Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду.
Суддя також провела обговорення на тему «Досвід і виклики, з якими стикаються судді України при розгляді справ у сфері міжнародного захисту: дискусія», до якого були залучені суддя Суду справедливості ЄС, суддя ad hoc Європейського суду з прав людини, представники Агентства у справах біженців ООН, судді, представники Благодійного фонду «Право на захист» та Національної школи суддів України.
Учасники практикуму мали змогу взяти участь у практичному завданні, яке допомогло закріпити знання та компетентності в застосуванні практики Суду справедливості ЄС. Цей практикум став важливим кроком у розвитку професійних навичок суддів і підвищенні їхньої обізнаності щодо практики Суду справедливості ЄС. Співпраця з європейськими інституціями та адаптація їхнього досвіду є невід'ємною частиною європейської інтеграції України.
До дискусії під час заходу також долучилися судді ВС у Касаційному адміністративному суді Олена Губська та Ольга Кашпур.
Захід організовано Благодійним фондом «Право на захист» разом із Національною школою суддів України та Агентством у справах біженців ООН.
_03_03.png)
