Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
19 липня за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" відбулася міжнародна конференція "Комунікація судової влади: єдиний голос як інструмент для розбудови довіри". Участь у заході взяли представники органів судової влади України та Литви, громадських організацій, проєктів міжнародної технічної допомоги, а також мас-медіа.
Григорій Усик, голова Вищої ради правосуддя, заявив, що судова влада послідовно змінює власні підходи задля підвищення ефективних способів комунікацій з суспільством. Адже, на його думку, суспільство має розуміти ті завдання, проблеми та виклики, які стоять перед судовою владою.
"Ми їх знаємо, суспільство їх не знає. Люди не знають, чому їхня справа не розглядається декілька місяців. Вони не знають, який у нас дефіцит суддів, які у нас проблеми з матеріально-технічним забезпеченням, фінансовим та кадровим", - підкреслив він.
На його думку, важливе значення у комунікації та у вирішенні питанні довіри до судової влади відіграє робота з молоддю, зі студентами вищих навчальних закладів.
За словами Оксани Цимбрівської, керівниці Проєкту ЄС "Право-Justice", ефективна, якісна та уніфікована комунікація судової влади є необхідною умовою для розбудови довіри громадян до судових інституцій.
"Коли судова влада говорить єдиним голосом, вона не тільки інформує та пояснює свої наміри та дії, але й зміцнює свою довіру в очах громадськості до прийнятих нею рішень. У кінцевому підсумку це сприяє утвердженню верховенства права, що має важливе значення на шляху України до членства в ЄС", - вважає керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice".
Як розповіла Оксана Цимбрівська, Проєкт ЄС "Право-Justice" не перший рік докладає багато зусиль для покращення судової комунікації та забезпечення доступу до правосуддя.
Зі свого боку, Світлана Майструк, головна національна експертка з питань модернізації судів Проєкту ЄС "Право-Justice", детально розповіла про ініціативи, реалізовані за сприяння Проєкту, зокрема про Ініціативу "Модельні суди" та онлайн-платформу "Майданчик добрих практик".
"Розбудова спільноти судів, які впроваджують модельні рішення, якісна внутрішня комунікація між ними - важливий напрямок Ініціативи "Модельні суди". Для цього Проєкт створив платформу "Модельні суди: Майданчик добрих практик", яка об’єднає напрацювання міжнародних проєктів, а також кращий досвід українських судів стосовно різних аспектів судового менеджменту", - сказала вона.
Світлана Майструк заявила, що Проєкт разом з ГО "ВАПС", адміністратором платформи, планують суттєво її оновити та зробити ще більш зручним інструментом внутрішньої комунікації та обміну досвідом між судами.
Реда Мольєна, співзасновниця агенції "Good to know", співорганізатора заходу, презентуючи результати дослідження, присвяченого розвитку комунікацій у системі правосуддя, відзначила високий рівень розвитку комунікацій в Україні.
"Існує загальне розуміння того, що комунікація - це дуже важливий інструмент для суддівської влади для того, щоб зміцнювати суддівську незалежність суддів та громадську довіру до її рішень", - заявила вона.
Разом з тим, Реда Мольєна звернула увагу на те, що, враховуючи кількість органів судової влади в Україні, досить важко забезпечити уніфікований підхід до комунікацій, однак це реалістично, тому варто спрямувати зусилля для досягнення цієї мети.
Водночас Людмила Волкова, членкиня Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зазначила, що на сьогодні діяльність судів, а також органів і установ судової влади - надзвичайно відкрита та прозора. Разом з тим, комунікації судової влади мають бути ще більш ефективнішими.
"Наступний виклик, який стоїть перед нами у комунікації судової влади, - побудувати роботу таким чином, щоб ми обов'язково ставили собі за мету захист і повагу до гідності особистості та її професійної репутації", - підкреслила вона.
Володимир Кравчук, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, заявив, що потрібно ставити перед собою досяжні цілі, враховуючи час, у якому ми всі живемо. За його словами, комунікаційна політика має бути адаптивною.
"Ми не можемо ігнорувати речі, які стали суттєвими трендами і в яких ми будемо жити ще досить тривалий час", - підкреслив він.
На його думку, лише тоді комунікації будуть ефективними, коли рівень довіри до судової влади буде не нижчим, ніж до інших політичних інститутів.
Віктор Городовенко, суддя Конституційного суду України, заявив, що судді мають активніше спілкуватися з суспільством, адже існує проблема належної комунікації.
"Питання відповідальності за комунікаційну політику - це питання відповідальності суддів. Мудрість - в координації", - підкреслив він.
За його словами, судді завжди мають пам'ятати, що їх сприймають за тим, що вони говорять, тому суддівська стриманість є надзвичайно важливою. Разом з тим, Віктор Городовенко заявив, що судді мають не лише етичний, але і юридичний обов’язок стояти на захисті незалежності судової влади.
"Це той шлях, яким іде Україна на шляху набуття повноправного членства в ЄС", - підкреслив він.
Богдан Моніч, голова Ради суддів України, визнав, що у сфері судової комунікації спостерігаються певні проблеми через відсутність єдиної комунікаційної політики внаслідок наявності великої кількості органів суддівського врядування та самоврядування.
Разом з тим, він зауважив, що після 2014 року справи почали змінюватися на краще, зокрема за підтримки міжнародних партнерів. Богдан Моніч закликав активізувати процес підтримки розвитку судової комунікації, особливо після того, як ВРП і ВККС знову стали повноважними.
_03_03.png)
